Зібрались в домі миші на нараду Бо виникла проблема непроста "Нехай’’;-поклали”Вирішить громада, як захистити себе від кота’’. Не можна жити з ним спокійно Що день, що ніч у нас покійні Відхилено багато пропозицій Ця-недієва, інша-не годиться. Аж встало тут миша непоказне Послухайте-но, каже, і мене Уся біда, шановні миші, в тому, Що ми не чуємо кота у домі Так ходить м’яко він,так тихо, А від кота і наше лихо Давайте скажемо усі цьому кінець Й повісимо коту на шию бубінець. Як тільки він підступиться до нас Почувши бубінець, ми в нірку-шасть. Аплодисментів цю промову затопила злива Аж сяє мишеня пихате і щасливе. „Прийняти пропозицію,прийняти, ПРИЙ-НЯ-ТИ, ПРИЙ-НЯ-ТИ, ПРИЙ-НЯ-ТИ”. Кричали разом миші й мишенята. Аж тут звернулася до збудженого залу Старенька миша,що все слухала й мовчала. „Шановні миші, мишеня в своїй промові План своєчасний виклало й чудовий, Але, не можу я збагнути річ просту, Хто з нас повісить бубінець коту?” І в мить закінчилась нарада, бо розбіглася громада От так і ми, шановні, галасаєм, а як до діла дійде, то тікаєм…
| 
